26.06.2024

Як працювати з людьми, які переживають втрату?

Фахівці соціальної сфери мають вміти працювати з найбільшим викликом сьогодення – втратою та горем. Ніхто не готувався жити під час війни. Проте маємо вчитися реагувати на усі події та вміти надавати підтримку тим, хто її потребує.

Про особливості взаємодії та спілкування з сім'ями, які втратили близьких внаслідок війни спілкувалися під час онлайн-зустрічей із представниками соціальної сфери Кегичівської, Пісочинської, Чугуївської громад.

Експертка Еліна Максимець, тренерка проєкту «Мінімальний пакет інтегрованих соціальних послуг для сімей з дітьми» зауважила:

«Найскладніше та найважче у житті кожного – втрата близької людини. І горе, пережите в цей момент, не можна порівняти ні з чим. Життя починає ділитися на «до» та «після»…».

Розглянули поняття «горе» та «втрата». Детально розібралися, чим відрізняється нормальне проживання горя від паталогічного. Обговорювали моменти того, що люди реагують та ставляться до втрати по-різному. Іноді скорбота може включити (стати тригером) власного досвіду проживання втрат і нагадати про тих, кого вже немає.

«Горе – це абсолютно нормальна реакція людини на втрату, це душевна праці з переробки трагічних подій. Ось цей процес горювання необхідний людині, він ще називається роботою горя.  І така робота покликана не забути людину, а навпаки зберегти пам’ять про неї. І водночас навчитися жити без цієї людини», – розповіла Еліна Максимець.

Кожен зараз перебуває у стані довготривалого стресу, через війну та невідомість. Проте підтримка одне одного допомагає переживати складні моменти у житті.

Експертка запропонувала учасника рекомендації, як допомогти людині у горюванні:

• Дайте можливість людині розповісти про своє горе.
• Допоможіть людині у скорботі пристосуватися до життя.
• Відмовте людину у скорботі від прийняття надто важливих рішень.
• Поставтеся із розумінням до браку терпимості, який люди у скорботі проявляють у відповідь на дрібні життєві ситуації.
• Дайте людині у скорботі час на оплакування.
• Не порівнюйте власну історію переживання втрати з історіями тих, хто нещодавно втратив близьку людину.
• Не залишайте надовго на самоті людину, якщо бачите, що вона в депресії.

Важливо розуміти, що перебіг горя у кожного є індивідуальним, як і прийняття втрати.

Під час зустрічі також закцентували увагу на тому, що психологам і соціальним працівникам потрібно відновлюватися, дбати про себе, аби бути в ресурсі для інших.

Була презентована Аптечка самодопомоги, в якій зібрані вправи, що знімають напругу в тілі, відволікають від тривожних думок, вправи для заспокоєння. Деякі з них були безпосередньо опрацьовані під час зустрічі.

Основним результатом зустрічі є розуміння важливості створення робочої групи та активної співпраці її членів. Крім того, розглянута тема є надзвичайно актуальною, оскільки  робота з сім’ями в цій категорії передбачено буде виходити на перший план.

Навчання, підтримка та розвиток компетентностей фахівців соціальної сфери проводиться в межах реалізації проєкту «Мінімальний пакет інтегрованих соціальних послуг для сімей з дітьми». Проєкт впроваджується Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Консорціумом партнерських організацій за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KFW). В консорціум входять: Українська мережа за права дитини, СОС Дитячі Містечка Україна, ГО "Соціальна Синергія" та Українська освітня платформа.