11.03.2021

«Екологічний податок: коротко про головне»

Екологічний податок – обов’язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у довкіллі. Екологічний податок сплачують особи, які здійснюють (пп. 240.1 ПКУ): викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Зверніть увагу, що обсяг викиду вуглекислого газу (СО2), коли суб’єкт господарювання стає платником екологічного податку – 500 тон на рік; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

Викиди вуглекислого газу, інших забруднювачів, скиди в воду та розміщення відходів – основні випадки сплати екоподатку. Під розміщенням відходів розуміється постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 ПКУ). Дозволи в залежності від видів відходів видають зокрема місцеві представництва Державного управління охорони навколишнього природного середовища. Стаціонарні джерела забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що здійснює забруднення.

ФОП теж сплачують екоподаток, у т.ч. й єдиноподатники. Платниками податку можуть бути всі суб’єкти господарювання: починаючи з підприємств, ФОП, представництв нерезидентів і закінчуючи бюджетними установами.

Ефективність фінансування екологічних заходів багато в чому залежить від дотримання певних принципів. Будь-який суб'єкт господарювання несе фінансову відповідальність за забруднення навколишнього природного середовища, невиконання встановлених екологічних вимог, тобто має платити за негативний вплив своєї діяльності на довкілля.

Платник екологічного податку вносить свій вклад у розвиток громади, дані кошти надходять до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища (далі – Фонд ОНПС) який є складовою частиною селищного бюджету. Фонд створений з метою концентрації коштів та цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, які спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища.

Якщо підприємством здійснюються такі види економічної діяльності які передбачають наявність викидів у атмосферне повітря, накопичення відходів, розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), це передбачає необхідність отримання відповідної дозвільно-погоджувальної документації у сфері екології та природних ресурсів.

Враховуючі вищевикладене, нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відсутність у юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбаченої законодавством дозвільної документації у сфері екології та природних ресурсів тягне за собою:

- обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

- накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

- пред'явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.