Документи на землю, видані протягом 1992-2001 років

Державний акт на земельну ділянку рожевого (червоного) кольору, який не містив кадастрового номеру земельної ділянки. Отже, ділянка не була виділена в натурі та не мала конкретних меж. Рожеві акти могли містити дані щодо декількох земельних ділянок з різними цільовими призначеннями. Наприклад, для ведення особистого селянського господарства, а також для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Це спричиняло деякі незручності у випадку, коли власник мав намір передати (продати, подарувати) одну з ділянок іншій особі.

Якщо в людини є такий державний акт на земельну ділянку рожевого кольору без кадастрового номеру, то для переоформлення земельної ділянки має бути виконана кадастрова зйомка та розроблена технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). На підставі розробленої технічної документації державний кадастровий реєстратор вносить земельну ділянку до державного земельного кадастру та здійснює присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.

Виконання вказаних вище дій підтверджує виданий реєстратором витяг з Державного земельного кадастру.

Документи на землю, видані протягом 2002-2008 років

У жовтні 2001 року був прийнятий Земельний кодекс України. Уже з наступного року державні акти на землю видавали в новій формі - документи мали типовий зелений колір. У новому державному акті вже не можна було зазначати більше однієї земельної ділянки.

Введення в дію бази державного земельного кадастру дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний кадастровий номер. Кожний кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапками та містить інформацію про код регіону, кадастрової зони, кварталу та номер конкретної земельної ділянки.

Особливістю було те, що зелений державний акт дозволяв визначення часток співвласників земельної ділянки безпосередньо у формі самого державного акту.

Державний акт зеленого кольору, як і рожевий, залишається чинним і по теперішній час. Проте, для укладення будь-яких угод щодо земельної ділянки, в будь-якому випадку необхідно отримати витяг з державного земельного кадастру.

Документи на землю, видані протягом 2009-2012 років

Необхідність удосконалення форми державного акту, затвердженої в 2002 році, наприкінці 2008 року зумовила внесення змін до Постанови КМУ № 449 від 02.04.2002. Оновлена форма державного акту друкувалась на бланках синього кольору. Основні зміни до форми полягали в доповненні державного акту окремим полем для зазначення ідентифікаційного номеру (коду) власника земельної ділянки.

Справа в тому, що до цього часу власник земельної ділянки ідентифікувався за прізвищем, ім'ям, по батькові, якщо юридична особа, то за найменуванням. Коли ім’я чи найменування зазначалось з помилками, то виникали проблеми, пов'язані з розпорядженням правами щодо такої земельної ділянки. Державний акт з помилками не давав можливості укласти будь-які договори, а вирішувалась така проблема, зокрема шляхом видачі дублікату державного акту через втрату державного акту з помилкою. Оновлена форма державного акту зразка 2008 року вирішила такі проблеми.

Державний акт синього кольору також залишається чинним і на сьогодні, але для розпорядження правами щодо земельного ділянки необхідно отримати витяг з Державного земельного кадастру.

Документи на землю, видані протягом 2013-2015 років

У цей період основними документами, що підтверджували право володіння землею, були витяг та свідоцтво.

Саме в 2013 році на законодавчому рівні було розділено поняття реєстрації даних щодо земельної ділянки в кадастрі та поняття реєстрації прав (власності, користування, сервітуту абощо) щодо земельної ділянки.

Отже, внесенням даних щодо земельної ділянки в державний земельний кадастр, в тому числі, присвоєнням кадастрового номеру, займаються органи Держгеокадастру (Держземагентства). Реєстрацію прав же здійснюють органи місцевого самоврядування, які підконтрольні Міністерству юстиції.

Отже, в якості підтвердження внесення даних про земельну ділянку до Державного земельного кадастру видається витяг з кадастру.

На підтвердження реєстрації права щодо земельної ділянки - витяг (свідоцтво) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Документи на землю, видані з 1 січня 2013 року, мають суттєві відмінності від «старих» державних актів. Головна зміна полягає в тому, що державні акти на право власності з цього часу більше не видаються. 

Основними документами, що підтверджують право на земельну ділянку після 2013 року, є:

• Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: Це основний документ, який підтверджує реєстрацію вашого права власності.

• Витяг із Державного земельного кадастру (ДЗК): Підтверджує внесення даних про ділянку до кадастру, містить її технічні характеристики та унікальний кадастровий номер.

• Свідоцтво про право власності: Видавалося реєстраційними службами в період з 2013 по 2015 роки (з 2016 року право власності підтверджується лише записом у реєстрі та відповідним витягом).

Ключові особливості:

Розподіл функцій: Раніше державний акт поєднував у собі і реєстрацію ділянки, і реєстрацію права власності. З 2013 року ці процеси розділені між двома різними реєстрами - Державним земельним кадастром (ДЗК) та Реєстром речових прав.

Момент виникнення права: Право власності або користування тепер виникає не з моменту підписання договору чи отримання паперів, а саме з моменту державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Оформлення: Всі операції (купівля-продаж, дарування, спадщина) проводяться через нотаріусів або ЦНАПи, які мають доступ до державних реєстрів і видають відповідні витяги.

Якщо у вас є державний акт старого зразка (виданий до 2013 року), він залишається дійсним, проте для здійснення будь-яких операцій із землею необхідно переконатися, що ділянці присвоєно кадастровий номер і вона внесена до сучасної бази. 

Документи на землю, видані з 2016 року

Із 2016 року і донині за результатами реєстрації права на земельну ділянку видається тільки витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Свідоцтво про реєстрацію права власності на земельну ділянку більше не видається.

В 2016 році в Україні відбулася остаточна зміна формату документів на землю. Головне нововведення — повна відмова від паперових бланків суворої звітності (свідоцтв із печатками та голограмами).

Основними документами, що підтверджують право власності з 2016 року, є:

• Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: Це єдиний юридично значущий документ, що підтверджує ваше право на ділянку. Він може бути як паперовим (без спеціальних бланків, просто роздруківка на А4 з підписом і печаткою реєстратора/нотаріуса), так і електронним.

• Інформаційна довідка з Реєстру речових прав: Електронний документ, який можна самостійно замовити через портал «Дія».

• Витяг із Державного земельного кадастру (ДЗК): Технічний документ, що містить кадастровий номер, межі та координати ділянки.

Що змінилося з 2016 року:

Скасування Свідоцтв: До 2016 року ще видавали паперові «Свідоцтва про право власності», але з 1 січня 2016 року їх замінили на електронну реєстрацію.

Пріоритет електронного запису: Юридичну силу має не «папірець», а саме запис у державному електронному реєстрі. Якщо ви втратите витяг, його можна просто роздрукувати знову.

Перевірка онлайн: Будь-яка особа може перевірити власника землі за кадастровим номером або адресою через кабінет громадянина на Дії або сервіси Держгеокадастру.

Важливо: Навіть якщо у вас є витяг, для будь-якої угоди (продаж, оренда) ділянка обов'язково повинна мати актуальний кадастровий номер у системі ДЗК

Отже, в 2026 році в Україні юридична сила права власності або користування земельною ділянкою визначається чітко — винятково на підставі належно оформлених документів і наявності кадастрового номера. Власником землі можна стати лише через офіційні правочини або рішення, які належно зареєстровані в державних реєстрах.

Підстави для права власності у 2026 році

Право власності на землю в Україні може виникати через:

• купівлю-продаж
• спадкування
• дарування
• судові рішення
• інші законні дії.

Документи, що мають юридичну силу:

• Державні акти на право власності (усіх кольорів: рожеві, зелені, сині) — чинні лише за наявності витягу з Державного земельного кадастру.

• Свідоцтва про право власності або на спадщину — за умови реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

• Судові рішення — якщо набрали законної сили та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

• Витяги з Державного реєстру речових прав.

• Договори: купівлі-продажу, дарування, оренди, міни, суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою для забудови), емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб) тощо.

Як змінювались документи про право власності на земельні ділянки по роках:

1992–2001 (рожеві акти) - зазвичай без кадастрових номерів. Необхідно виготовити технічну документацію, провести кадастрову зйомку та внести ділянку до електронного Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ЦНАП, нотаріус).

2002–2008 (зелені акти) - з кадастровими номерами. Але все одно потрібен витяг із Державного земельного кадастру для здійснення правочинів.  Необхідно внести ділянку до електронного Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ЦНАП, нотаріус).

2009–2012 (сині акти) - акти мали графу ідентифікаційного коду власника, але без витягу з Державного земельного кадастру — дії неможливі. Необхідно внести ділянку до електронного Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ЦНАП, нотаріус).

2013–2015 - права на землю підтверджувались витягом із Державного реєстру речових прав та свідоцтвом.

З 2016 року - єдиним підтвердженням є витяг із Державного реєстру речових прав, а факт існування ділянки та її меж — витягом із Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка без кадастрового номера 

Якщо у вас немає кадастрового номера, його треба оформити – звернутися до Державного земельного реєстратора, але безпосередню підготовку документів (технічної документації) здійснюють приватні фахівці. 

Процес складається з двох основних етапів:

1. Розробка документації

Для підготовки необхідних паперів потрібно звернутися до землевпорядної організації або до приватного сертифікованого інженера-землевпорядника. 

• Вони проводять кадастрову зйомку ділянки та встановлюють її межі.

• Результатом їхньої роботи є технічна документація та спеціальний електронний документ (обмінний файл у форматі XML).

• Перевірити наявність сертифіката у фахівця можна в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників (https://land.gov.ua/siz_info/)

2. Присвоєння номера

Після того, як документація готова, вона подається до територіального органу Держгеокадастру. 

• Державний кадастровий реєстратор перевіряє документи та вносить дані до Національної кадастрової системи (НКС).

• Саме в цей момент ділянці автоматично присвоюється унікальний 19-значний номер.

Скільки це займає часу та коштує?

• Термін реєстрації: законодавчо встановлений строк становить 14 календарних днів з моменту подання заяви (або 7 днів при екстериторіальній реєстрації). Проте підготовка самої документації інженером може тривати від кількох тижнів до місяця.

• Вартість: послуги приватних землевпорядників є платними. Ціна залежить від регіону та складності робіт і в середньому становить від 2 000 грн.

У 2026 році підтвердження права на земельну ділянку вимагає не лише наявності відповідного документа, а і його актуального стану, включаючи кадастровий номер та реєстрацію в електронних реєстрах.