Що таке "Стратегія розвитку громади"? Основні етапи стратегування

Стратегія розвитку – це головний документ для розвитку громади. У ньому визначені найважливіші завдання, що ставить перед собою громада на якийсь період. У нашому випадку - це з 2028 по 2034 роки. У Стратегію будуть внесені ті напрямки діяльності та найбільш нагальні цілі, яких можна й необхідно досягти за цей період часу. Їх виконання – це фундамент подальшого розвитку громади.

Все, що стосується стратегії  – це про майбутнє, розвиток і про те, як буде функціонувати громада. Ми маємо чітко розуміти, які кроки ми разом маємо здійснити, щоб прийти до визначеної мети.

Як стратегія впливає на розвиток громади?

• об’єднує громаду;
• ставить фокус на конкретні цілі.  Потрібно аналізувати і обирати ті напрямки, які є найсильнішими в даній місцевості;
• сприяє якісному використанню нових ресурсів. Варто гарно подумати, куди ми маємо інвестувати гроші, щоб через кілька років бюджет громади примножився;
• робить громаду унікальною. Подумати і зрозуміти, в чому наша унікальність;
• робить громаду зрозумілою партнерам та інвесторам;
• дає сталість громаді у її розвитку. Ми обираємо напрямок і протягом певного часу реалізуємо. Стратегія для того й потрібна, щоб мати сталий розвиток в громаді;
• ставить опорні точки в розвитку громади. В стратегії мають бути річні плани, прописані точки, куди рухатися;
• створює нові можливості. Успішна стратегія дає можливість багатьом людям розвиватися і реалізувати себе якнайкраще;
• спрощує процедуру прийняття рішень.

В Україні впродовж останніх років уже накопичено певний досвід у сфері стратегічного планування розвитку територіальних громад. Починаючи з 2015-16 років, коли утворились перші об`єднані територіальні громади, окремі з них підготували та затвердили власні стратегії розвитку, виходячи з наявного правового регулювання для розробки регіональних стратегій розвитку, досвіду регіонального стратегічного планування та консультативної допомоги з боку різноманітних програм міжнародної технічної допомоги (далі – МТД). При цьому варто зауважити, що методики підготовки проектів стратегій для ОТГ застосовувались різноманітні, при цьому окремі стратегії дійсно мали позитивний вплив на розвиток громад, інші мали більш формальний характер.

Практика підготовки та реалізації стратегій національного та регіонального рівня, а особливо питання координації зусиль з регіонального розвитку та фінансування проектів розвитку, які б мали посилювати можливості розвитку та ефективно використовувати публічне фінансування привели до необхідності вибудувати загальну систему стратегічних планувальних документів. Відтак, у закон «Про засади державної регіональної політики» було внесено відповідні норми, що передбачають наявність у територіальних громад власних стратегій розвитку, та встановлено правила щодо порядку підготовки та реалізації таких стратегій.

При підготовці стратегії варто враховувати , що сьогодні Україна знаходиться в стані війни з рф, значна частина її території є окупованою, а території вздовж лінії фронту мають значні втрати населення, зруйновану інфраструктуру та зупинення місцевої економіки. Так, як наша громада являється «стійким економічним тилом», то значна частина коштів іде на оборону, отже, стратегія має відмовитися від капітальних видатків, що не мають критичного значення. Пріоритет — енергонезалежність (сонячні панелі, когенераційні установки) та безпека (укриття). Робота над енергетичною самостійністю окремих підприємств та об’єктів критичної інфраструктури, щоб робочі процеси не зупинялися під час обстрілів енергосистеми. Стратегія має базуватися на принципі «Тил — це фундамент фронту». Розвиток вільної території є не альтернативою допомозі армії, а інструментом створення ресурсу, який дозволяє цю допомогу масштабувати.

Варто розуміти для чого готується стратегія у громаді. Формально виконати умови закону, чи створити документ, орієнтований на майбутнє громади, який позитивно сприймається її жителями і який має бути покладеним у основу планування бюджетних видатків на період дії Стратегії для досягнення визначених Стратегією цілей?

Правильно сформована Стратегія, яка дає чіткі дороговкази на майбутнє, може мати значний позитивний вплив на громаду: покращити ефективність використання публічних коштів, поліпшити організацію життєвого простору, а відтак покращити якість життя населення, зменшити відтік продуктивного населення за межі громади.

Наявність Стратегії, її доступність для усіх зацікавлених осіб, покращує сприйняття громади, як самими жителями громади, так і потенційними інвесторами.

Процес стратегічного планування, є не менш важливим для громади, як сам проект Стратегії. Адже громадська участь під час стратегічного планування, формує позитивний клімат довіри між різними групами жителів громади і власне місцевою владою, сприяє посиленню згуртованості громади, активізації громадян.

План заходів з реалізації стратегії є важливим документом від якого значною мірою залежить наскільки повно буде реалізовано Стратегію. План може складатись, як із певних заходів, що не потребують додаткового фінансування і можуть бути реалізованими за рахунок поточних витрат на управління, так і з окремих заходів, програм чи проектів, які потребують окремого фінансування, що має бути передбачено у бюджеті територіальної громади.

Наприклад у Стратегії може бути визначено однією із оперативних цілей залучення нових жителів у громаду з числа вимушених переселенців – внутрішньо переміщених осіб чи мігрантів. Для цього потрібно надати їм житло, що в свою чергу можливу за рахунок покинутого житла.

Відтак у плані заходів можуть бути передбачені заходи різного характеру:

1. Здійснити облік покинутих будинків у селах громади. Це може бути здійснено старостами відповідних старостинських округів в межах поточних витрат.

2. Здійснити юридичне оформлення відумерлої спадщини чи безхазяйного майна у комунальну власність. Це може бути здійснено, як силами відповідного відділу виконкому, що не  потребуватиме витрат, або через надання відповідних юридичних послуг приватною компанією для чого мають бути передбачені кошти у бюджеті.

3. Провести ремонт будинків для потенційних переселенців. Для цього точно потрібні певні бюджетні кошти, які слід передбачити у бюджеті.

Таких заходів під цю операційну ціль може бути більше, або менше. Може бути прийнято навіть цілу місцеву програму залучення додаткових жителів у громаду, яка увійде складовою до плану заходів з реалізації Стратегії.

Правильно проведений SWOT-аналіз дозволяє ще на етапі розробки проекту Стратегії виявити конкурентні переваги громади (сильні сторони) та обмеження (слабкі сторони) для її розвитку, аби на цій основі виробити можливий сценарій розвитку, враховуючи при цьому, яким чином на ідентифіковані сильні та слабкі сторони може вплинути зовнішнє середовище.

Наприклад: в процесі аналізу до сильних сторін громади віднесли наявність у громаді глибокого Солоного озера, яке може стати перлиною для розвитку туризму. Слабкою стороною громади є її віддалене розміщення від найбільших міст та існуючих туристичних маршрутів. Ця слабка сторона суттєво обмежує виявлену перевагу – цікаве озеро.

Проте Ковід стимулював суттєве зростання інтересу українців до внутрішнього туризму, а будівництво нових та ремонт старих доріг суттєво покращує доступ до різних територій.

Натомість новий виклик – війна, з одного боку суттєво обмежила можливості людей до подорожей, проте наявність значної кількості вимушених переселенців є певним резервом для локального туризму і використання потенціалу озера.

Разом ці зовнішні впливи реально зменшують роль такої слабкої сторони, як віддаленість, що дає можливості для залучення туристів у громаду через наявність такого озера. Проте наявність одного об`єкту – озера, без необхідності туристам зупинитись у громаді хоча б на кілька годин, по суті нічого не дасть для місцевої економіки чи зайнятості місцевих жителів, тому потрібно не тільки ідентифікувати озеро, як потенціал, а підготувати проекти, які переведуть потенціал у реальне джерело розвитку. От це якраз і є завданням стратегії.

Жоден з цих ключових етапів стратегування не може бути пропущеним. Проте кожен із етапів при потребі може бути розкладений на більш детальні кроки, завдяки яким досягаються максимально точні результати.

В нинішніх умовах війни варто пам`ятати, що в нас відбулось і відбувається далі, значне переміщення населення та суб`єктів економічної діяльності (релокація бізнесу). Тому при проведенні кожного етапу стратегування потрібно враховувати, як не втрати населення громади, так і прибуле населення. Намагатись залучати до роботи над проектом стратегії найбільш активних представників вимушених переселенців, враховувати їхні потреби на середньострокову перспективу (як показує світовий досвід, значна частина вимушених переселенців не повертається на попереднє місце проживання навіть після нормалізації ситуації там, тому частина ВПО точно залишиться у громаді і це потрібно передбачати і враховувати).

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це системний і запобіжний інструмент аналізу впливу на довкілля запропонованих проектів розвитку стратегічного характеру. СЕО дозволяє здійснити всебічну оцінку можливого впливу планованих заходів стратегії на довкілля та запобігти або пом’якшити можливі негативні екологічні наслідки для громади як у короткостроковій перспективі, так і для наступних поколінь.

Порядок проведення процедури та мінімально необхідне наповнення звіту СЕО регулюються Наказом Міністерства екології та природних ресурсів «Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування»  від 10.08.2018 № 296.

Реалізація Стратегії відбувається у часі та просторі і за відповідні кошти. Тому Стратегія визначає – що має бути зроблено, містобудівна документація (комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту) – де це має бути зроблено, бюджет громади – визначає коли це має бути зроблено.

Звичайно найкраще, коли розроблення Стратегії та містобудівної документації – просторового плану здійснюється паралельно, проте реально так буває не завжди. Тому, якщо при розробці Стратегії планується розміщення нових об`єктів, перенесення вулиць, відкриття парків, прокладання комунікацій, потрібно звіряти ці пропозиції з наявною містобудівною документацією, яка встановлює відповідні пріоритети чи обмеження на використання простору.

Ініціювати процес розроблення Стратегії має, як правило, голова громади. За відсутності такої ініціативи з боку голови, це можуть зробити депутати місцевої ради. Для цього рада приймає відповідне рішення, проект якого готується за правилами, визначеними Регламентом ради.

Тут варто пам`ятати, що Закон «Про засади державної регіональної політики» передбачає наявність стратегій розвитку для всіх територіальних громад, за винятком тих, що віднесені до «територій відновлення».

Робоча група (далі – РГ) створюється з метою найбільш інклюзивного і прозорого процесу розробки Стратегії. Дуже важливо щоби Стратегія була орієнтованою на потреби жителів громади, враховували інтереси різних груп жителів, сприймалась громадою, як спільний план формування майбутнього, а не черговий документ, який не має значення для життя людини. Саме тому склад Робочої групи має бути досить широким і мати певний експертний і представницький характер і бути гендерно збалансованим.

До складу Робочої групи слід залучати, як людей, що мають знання і досвід у різних галузях місцевої економіки, соціальної сфери, інших сферах суспільного життя, так і громадських активістів, представників громадських організацій, що діють у громаді.

Адже основною формою діяльності Робочої групи є засідання, на яких проходить загальне обговорення найбільш важливих для розробки стратегії елементів: соціально-економічного аналізу, сильних та слабких сторін, бачення майбутнього громади, сценаріїв розвитку. Досягнути правильної ідентифікації потреб, проблем, напрямів розвитку можна лише на основі широкого вільного обговорення при правильному модеруванні процесу.

Стратегія громади є документом для громади. Тому виникає питання, а для чого повідомляти громади-сусіди про початок роботи над Стратегією та запрошувати їх на засідання робочої групи?

По-перше це важливо з чисто сусідських відносин, аби сусіди знали і розуміли плани нашого розвитку.

По-друге, для громад-сусідів важливим є стан транзитних через громади доріг, ситуація з громадським транспортом, який з`єднає між собою громади-сусіди та єднає їх з обласним центром чи найбільшими містами.

По-третє, на громади має вплив зайнятість населення, трудова міграція між громадами.

По-четверте, в умовах зміни клімату, важливо мати спільне розуміння, як вберегтись чи адаптуватись до кліматичних нестабільностей.

По-п`яте, в умовах війни дуже важливо розуміти можливості спільних дій та використання об`єктів суміжних громад для безпеки жителів чи спільного використання у кризовий період.

Жителі громади мають можливість отримувати інформацію щодо всіх етапів роботи над проектом Стратегії. Про кожне засідання РГ повідомляється заздалегідь, так само інформація про короткий зміст засідання та його результати доступна на сайті місцевої ради та сторінках ради у соціальних мережах.

Громадське обговорення та громадські слухання на різних етапах розробки стратегії відбувається за потребою, коли у Робочій групі виникає необхідність у таких консультаціях чи обговореннях, слуханнях окремих тем, щодо яких можуть бути різні рішення, або які не виглядають однозначними чи які можуть мати різні впливи на окремі групи жителів громади.

Особливо слід звернути увагу на консультації із маломобільними групами населення, які, як правило завжди є осторонь суспільних процесів, що відбуваються у громаді. До організації консультацій та обговорення у периферійних поселеннях громади залучаються відповідні старости.

Обговорення чи консультації можуть проводитись також у режимі онлайн-спілкування, за наявності таких можливостей.

Важливо: Розробка проекту Стратегії і СЕО можуть відбуватися паралельно, з частковою інтеграцією СЕО до процесу планування. Рішення про проведення СЕО приймає виконавчий комітет, після чого формується окрема Робоча група з СЕО. До її складу залучають спеціалістів з окремих підрозділів виконавчих органів ради, експерти з охорони довкілля, науковці, представники громадськості та інші зацікавлені сторони. Важливо забезпечити Робочій групі вільний доступ до інформації, що збирається у процесі проведення СЕО та можливість надавати коментарі й рекомендації Робочій групі з розробки Стратегії на етапі формування стратегічних, оперативний цілей та завдань. Такий підхід дозволяє зменшити час та витрати на підготовку СЕО, хоча це не виключає можливість замовити СЕО у сторонній організації.

Варто зауважити, що стратегічна екологічна оцінка не має бути формальною, як на жаль це зараз є досить часто. СЕО потрібна в першу чергу для того, аби громада розуміла, як кліматичні зміни можуть поєднуватись із впливами на довкілля місцевої економіки, соціальних проектів і які від цього можуть бути негативні результати для громади та як їх уникнути чи мінімізувати. В умовах, коли кліматичні зміни стають основною причиною зменшення обсягів і якості водних ресурсів, наявність проєктів, які спрямовуються на покращення стану довкілля має стати правилом, а не винятками, адже стан довкілля стає визначальним для якості життя людини у громаді.

Зрозуміло, що в нинішніх умовах війни, фінансових ресурсів для реалізації передбачених стратегією цілей та завдань буде не багато. Але це не привід відмовитись від стратегічного планування і не готувати стратегію, чи пробувати діяти поза стратегією. Значну частину завдань, які необхідні для покращення якості життя населення у громаді, підтримки підприємництва чи адаптації до змін клімату, формуванню згуртованості громади можна здійснювати в рамках поточних бюджетних витрат. Для цього потрібна координація діяльності всіх підрозділів виконавчих органів ради та тісна взаємодія з жителями громади.