Липень 2026 |
Кегичівський селищний голова
14.05.2026
Там, де зігріваються серця: історія любові родини ЧУРОК
15 травня ми відзначаємо День родини - свято тих, хто є нашою опорою, нашим тихим берегом і найбільшим скарбом. Напередодні цього дня ми завітали до нашого парку, щоб поспілкуватися з надзвичайною парою - Володимиром та Оксаною ЧУРОК. Їхня історія - це не просто розповідь про побут, це маніфест віри, терпіння та безмежної любові, яка здатна зігріти не одну дитячу долю.
Шлях до батьківства.
Для Володимира Івановича та Оксани Валентинівни шлях до великої родини був свідомим і виваженим. Пан Володимир сам виріс у багатодітній родині, де виховувалося шестеро рідних та троє прийомних дітей, тож цінність родинного кола закарбована у нього в серці змалечку. Оксана Валентинівна, яка народилася в Харкові, завжди мріяла про донечку, якій можна заплітати коси.
Коли подружжя зрозуміло, що власних дітей мати не судилося, вони не опустили руки, а відкрили серця. Так у їхньому житті з’явилися трирічна Олександра та десятимісячний Віктор. Сьогодні вони вже дорослі, але зв'язок із батьками залишається непохитним. "Ми раді, що зберегли теплі стосунки. Віктор скоро обіцяє приїхати в гості, ми завжди чекаємо на дзвінки та зустрічі", — з усмішкою ділиться пан Володимир.
Нова сторінка: Іван, Оксана та Даша.
Здавалося б, діти виросли, можна жити для себе. Але серце, звичне до турботи, вимагало більшого. 27 квітня цього року родина ЧУРОК знову поповнилася. До них прийшли шістнадцятирічний Іван та дві його молодші сестрички - Оксана і Даша.
Зараз триває непростий період адаптації. Та діти долають його з допомогою і підтримкою нових батьків.
"Родина - це наш маленький світ, де все дороге і зрозуміле, - каже Оксана Валентинівна. Ми вчимо дітей простим, але важливим цінностям: скільки коштує хліб і наскільки він цінний, як бути чесним і вдячним".
Пліч-о-пліч із фахівцями: підтримка та супровід.
Важливою складовою успіху родини ЧУРОК є постійна взаємодія з фахівцями. Шлях прийомних батьків не є поодиноким. На кожному етапі Володимир та Оксана відчувають підтримку громади. Служба у справах дітей та Центр соціальних служб стали для родини надійними партнерами. Фахівці не лише здійснюють регулярний соціальний супровід, а й надають практичні поради, допомагають у вирішенні юридичних питань та координують роботу з психологами й педагогами. Така комплексна допомога дозволяє батькам зосередитися на головному - створенні затишку та емоційному відновленні дітей
"Ми щиро вдячні родині ЧУРОК за їхню відкритість до діалогу та готовність працювати разом із нашими фахівцями, - зазначає керівниця Служби у справах дітей Тетяна БОГИНСЬКА. - Також я хочу висловити глибоку вдячність усім прийомним батькам, опікунам та вихователям нашої громади, які взяли на себе відповідальність за дитячі долі. Ваша праця - це фундамент майбутнього, а ми, зі свого боку, завжди готові підставити плече, допомогти порадою та супроводжувати вас на цьому благородному шляху".
Будні та теплі традиції великої сім’ї.
Щоденне життя родини ЧУРОК наповнене дрібними радощами та спільними справами, які допомагають кожному почуватися частиною єдиного цілого. Попри те, що батьки приділяють багато часу навчанню дітей, співпрацюючи з психологами та педагогами для подолання прогалин у знаннях, вони завжди знаходять місце для відпочинку. Майже щовечора стадіон на районі Прогрес стає ареною для запеклих футбольних баталій, де Володимир Іванович разом із дітьми ганяє м’яча, зміцнюючи не лише здоров’я, а й дружбу. Коли ж випадає вільна хвилина, тато із задоволенням вирушає на риболовлю до Бесарабівського або Лозівського ставків.
Тим часом у домі панує атмосфера творчого затишку. Оксана Валентинівна у хвилини відпочинку занурюється у світ мистецтва, викладаючи витончені алмазні мозаїки чи розмальовуючи картини за номерами. Особливе місце в серцях членів родини займають їхні чотирилапі улюбленці - болонка Бусинка та пудель Люсі, якими опікуються батьки та старший син Іван. А коли вечір опускається на селище, родина збирається перед великим екраном кінопроектора. Спільний перегляд мультфільмів став тією самою доброю традицією, що дарує відчуття спокою та єдності.
Проте справжньою окрасою життя є великі сімейні зустрічі, коли за одним столом збирається вся величезна родина: батьки, брати, сестри та їхні сім’ї. Ці теплі вечори зазвичай проходять або в гостинній оселі батьків пана Володимира, або у родинному гнізді наших співрозмовників. Саме в такі моменти, у спільних розмовах та спогадах, відчувається справжня сила роду, яку Володимир та Оксана так прагнуть передати своїм вихованцям.
Поради тим, хто сумнівається.
Питання створення прийомної родини - це крок, що потребує відваги. На запитання, що б вони порадили іншим, подружжя відповідає щиро: "Потрібно провести глибокий самоаналіз. Якщо розглядати це як заробіток, то буде дуже важко всім. Це не робота за графіком, це життя 24/7. Тільки любов до дитини має бути в основі цього рішення".
Володимир та Оксана - люди глибокої віри. Саме вона дає їм сили не критикувати дитину за помилки, а вислухати, допомогти порадою і, головне, запевнити: "Ми тебе любимо. Ми тебе чуємо. Ми тебе приймаємо".
Замість післяслова.
Сьогодні, гуляючи парком Кегичівки, ми бачимо щасливих, усміхнених дітей. Через 10-15 років Володимир та Оксана мріють бачити їх просто добрими, достойними людьми. І дивлячись на те, з якою самовіддачею ці батьки вкладають душу в кожен день свого життя, немає сумніву - так воно і буде!
