11.04.2025

Обережно! Ящур!

На початку цього року епізоотична ситуація щодо ящуру в Європі значно ускладнилась. Ящур був зареєстрований у Німеччині. У березні були зареєстровані спалахи ящуру в Угорщині та Словаччині. Сусідні країни, з якими ми маємо кордони.

Держпродспоживслужба на всіх рівнях терміново застосовує заходи, щоб не допустити занесення захворювання.  Зокрема,  впроваджено заборони на ввезення живих тварин, які сприйнятливі до вірусу, та продукції від них, крім того заборонено ввезення репродуктивного матеріалу. 

Останній випадок ящуру в Україні був зареєстрований у 1988 році, а з 1992 року Україна має офіційний статус Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (заснованої як МЕБ) як країни вільної від вакцинації.  

Ящур - це висококонтагіозне вірусне захворювання, яке вражає худобу і має значні економічні наслідки. До вірусу ящуру сприйнятливі велика рогата худоба, свині, вівці, кози, верблюди, буйволи, яки, олені, косулі, джейрани, сайгаки, тури, лосі, кабани, антилопи, слони, ведмеді, зебри та інші парнокопиті. На ящур може хворіти й людина. Люди заражаються при споживанні незнезараженого молока від хворих тварин.

Хвороба проявляється лихоманкою, везикулярним враженням ротової порожнини, вінчика, у корів – вим’я, а в молодих тварин враженням міокарда та скелетних м’язів.

Наразі – кожен повинен посилити увагу.

Особливо зараз у весняний період, оскільки сприятливими умовами для збереження та поширення вірусу в навколишньому середовищі є низька температура та підвищена вологість.

Передача та поширення

Вірус ящуру міститься в усіх виділеннях і секретах інфікованих тварин. Зокрема, ці тварини видихають велику кількість аерозольного вірусу, який може інфікувати інших тварин. Вірус може бути присутнім у молоці та спермі за 4 дні до появи клінічних ознак хвороби.  

Тяжкість спалаху ящуру пов’язана з легкістю, з якою вірус може поширюватися будь-яким або всіма перерахованими нижче шляхами:  

• інфіковані тварини;
• заражені загони/будівлі або заражені транспортні засоби для перевезення тварин;
• заражені матеріали, такі як сіно, корм, вода, молоко або біологічні рідини;
• забруднений одяг, взуття або обладнання;
• інфіковане вірусом м’ясо або інші продукти тваринного походження;
• інфіковані аерозолі (поширення вірусу через повітряні потоки).

Переносниками ящуру можуть бути й несприйнятливі до хвороби тварини – собаки, коти, коні, а інколи кури, качки, гуси, синантропна птиця тощо.

Тварини, які одужали від інфекції, можуть бути носіями вірусу і спричиняти нові спалахи хвороби.  

Усі суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з утриманням і обігом тварин, повинні забезпечувати дотримання:

1) охоронно-обмежувальних заходів при перевезеннях (переміщеннях) тварин, продукції тваринного та рослинного походження, а також контролю за формуванням ферм, стад, отар тощо;

2) обов’язкового профілактичного карантинування тварин, які надходять у господарство;

3) контролю за станом здоров’я тварин на всіх етапах їх утримання, у тому числі при карантинуванні тварин, які надходять у господарство;

4) регулярного очищення й дезінфекції приміщень, інвентарю, територій;

5) забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом, взуттям і предметами особистої гігієни;

6) обмеження доступу на тваринницькі ферми сторонніх осіб, обов’язкової наявності санпропускників, дезбар’єрів, огородження.

Наслідки захворювання: 

• економічні збитки в галузі тваринництва на внутрішньому ринку України;

• зменшення експортних можливостей для такої продукції: молоко та молочні продукти, м’ясо сприйнятливих тварин.