18.03.2021

Відділ «Кегичівське бюро правової допомоги» інформує! Порядок складення, скасування та зміни заповіту

За своєю юридичною природою заповіт – односторонній правочин з волевиявленням однієї особи (за винятком заповіту подружжя), внаслідок чого після її смерті у осіб, зазначених у заповіті, виникає чи зникає право на одержання спадщини.
         Склавши заповіт особа має право у будь-який час його змінити або ж взагалі скасувати шляхом подання відповідної заяви. Законодавство України не зобов’язує особу звертатись за скасуванням заповіту саме до того нотаріуса, в якого відбулось його посвідчення – особа має право звернутися до будь-якого приватного нотаріуса або будь-якої державної нотаріальної контори.

Право заповідача на скасування та зміну заповіту — заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або внести до нього зміни.Пізніше складений заповіт скасовує раніше складений повністю або у частці, у якій вона суперечить заповіту, складеному пізніше (ст. 1254 ЦК).

Заповіт може бути скасований шляхом подання відповідної заяви нотаріусу або тому органу (посадовій особі), на який покладено здійснення нотаріальних дій. Таким чином, анулювання раніше складеного заповіту може і не супроводжуватися складанням нового заповіту або внесенням змін у раніше складений заповіт.

Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить. При цьому необов’язково, щоб у пізніше складеному заповіті була вказівка на те, що попередній заповіт скасовується.

Пізніше складений заповіт остаточно скасовує попередній навіть у тому разі, коли цей другий заповіт у свою чергу буде скасований заповідачем. Однак, якщо пізніше складений заповіт суд визнає недійсним, попередній зберігає свою чинність. Щодо нотаріального процесу, який виникає при скасуванні чи зміні заповіту, то потрібно зазначити наступне.

Нотаріус, завідувач державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також при наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів.

Якщо заповідач подасть примірник заповіту, що є у нього, то напис про зміну чи скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом з заявою (коли заповіт скасовується заявою) додається до примірника, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві. Справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту має бути нотаріально засвідчена.

   Нотаріус, якому в ході посвідчення заповіту стало відомо про наявність раніше складеного заповіту, повідомляє про вчинену нотаріальну дію державний нотаріальний архів, нотаріуса чи орган місцевого самоврядування, де зберігається примірник раніше посвідченого заповіту.

   Зазначене стосується і нотаріуса, який одержав на зберігання для передавання заповіт, посвідчений однією із посадових осіб, перелічених у статті 40 Закону  України “Про нотаріат”.

Заповіт подружжя може бути скасований кожним з подружжя лише за життя обох з подружжя.

За більш детальними роз’ясненнями необхідно звертатись до відділу «Кегичівське бюро правової допомоги» за адресою: 64003, Харківська область, смт.Кегичівка, вул.Волошина, 29 або за телефоном (05755) 3-11-84.